Эвокація і призив духа Ієзалель, або неймовірний містичний досвід
Це не єдиний варіант, наприклад Франц Бардон дає зовсім інакший графічний ряд ніж той який використовую я. Також сигіллу можна побудувати і самому по Аік Бекар або використовуючи метод ордену Золотої Зорі. Я ж вибрав саме цей варіант, бо він здається мені найбільш автентичним, незважаючи на думку Р. Амбелена, до якого я загалом ставлюсь скептично.
Отже, після 6 днів підготовки, на світанку 24.05.2022 я зайшов у свій храм. Зробивши вкотре очищення храму за допомогою заклинання чотирьох та заклинання семи семи, благословивши храм я почав призив. Зобразивши 4 гексаграмми на кожну сторону світу, як і в стандартному ритуалі Золотої Зорі для призива меркуріанських сил, в їх центрі я зобразив не символ меркурія а сигіллу Ієзалеля одночасно з співом його імені. Тут мушу сказати що це була перша євокація після більше як 13 місяців перерви в роботах такого роду і в момент зображення гексаграмми я знову відчув з великою радістю ту величезну, світлу, благу і прихильну до людини загалом силу, котра спускається по посоху у лівій руці і проявляється, лишає слід через праву руку, коли я нею зображую гексаграмму призиву. Таким чином тунель для вливання сил духа у храм - будувався з сил самого духа. По закінченню гексаграмм вони були благословлені і захищені від інородного вторгнення, легка і приємна атмосфера наповнила храм, ніби запрошуючи до дружнього діалогу. Сівши в центрі круга, я просто звикався деякий час з цією атмосферою, після чого продовжив призив. З кожною декламацією, з кожним новим повторенням імені Ієзалеля гексаграмми-тунелі все більше починали пропускати сил, воно було схоже ніби величезні вентиляційні труби нагнітають чисте повітря і повітря те світиться. Нажаль, мій словарний запас занадто малий щоб передати побачене (та і взагалі, навряд чи це можна в повній мірі описати людською мовою). В якийсь момент я зупинився, розуміючи що цього достатньо, відчуття присутності максимальне - я замовк. Дивлячись як світло ніби сходить на алтар, а піднімаючись, дим з кадила входить у гру з тим світлом відображуючись у дзеркалі - я зрозумів що настав час для діалогу, ми готові говорити.
Я спитав імя духа і "почув" (бо немає ж дух голосових звязок і фізичного тіла, щоб його почути, треба вміти слухати). Він підтвердив своє імя і чин, коли я попросив дати його таємне імя він відповів:
"Я IOH (тобто ІОХ якщо українською, я записую це латинськими буквами, так як це було дано)
IOH в чоловічій іпостасі, коли іду вверх, я IEOH в жіночій іпостасі, коли іду вниз. Ось мій знак:
Я побачив цей символ перед собою, розуміючи що він відображає суть IOH/IEOH, символ відображає процесс пізнання як такого, процесс діалогу який є суттю, значенням знака близнюки, взаємо обміну, коли ти і я говоримо, коли ми в діалозі, немає нас окремих, є загальне поле "нас", "ми". Круг-сонце в центрі цього процессу як аналогія благословення діалогів, поле діяльності духа. Прийнявши і ввійшовши в цей символ я побачив образи храмів сходу, щось на кшталт Анкхор-Ват, натовп молодих монахів у жовтих рясах котрі галасливою юрбою збирались слухати свого вчителя, одягнутого в фіолетову рясу з жовтими буддистськими символами (може індуїстськими? я дуже слабо розбираюсь в релігіях далекого сходу і неможу внести тут якоїсь конкретики). І тут я почув голос IOH/IEOH:
"Я розкриваюсь в групах, не шукай мене наодинці, я - публічність". Розкажи про мене, ділись.
Все ще знаходячись серед цих образів радість і теплота яка йшла від цієї юрби друзів-учнів переповнила моє серце умиротворенням, якимось "далекосхідним" спокоєм. Я спитав духа - чим ще ти керуєш на землі?
- Розмова на різних рівнях, інтерес, тренди.
В цей момент я зрозумів - відчув що малось на увазі під словом інтерес. Як саме, відчуття котре ми, люди, описуєм текстом: "о, мені це цікаво" - проявляється з джерел Ієзалеля в нашій душі. Воно спочатку неявне, таємний порух душі, котрий привертає увагу нашого інтелекту, і в той момент коли інтелект намагається інтерпретувати - він називає це "цікавіть". Напевно тому в багатьох джерелах Ієзелелю приписують створення дружби та любові. Люди стають цікаві одне одному. Знаходять спільне.
Після цього ми разом, в контакті виконали ту роботу, для котрої власне і планувалася ця євокація, після чого дух був відпущений.
Надзвичайно приємна атмосфера духа зберігалась в храмі ще близько доби, після чого повністю розсіялась. В завершення я б сказав що виявив для себе схожість проявів духів з однієї стихії. порівнюючи Ієзалель (близнюки, повітря) та Умабель(водолій, повітря) виявив значну схожість їх сил, схожість але не тотожність одне одному. Так само схожі духи стрільця і лева а діва і козерог схожі з тельцями.