Нарешті я добудував нове місце для обряду, новий храм завершено!
Почну напевно з причин, чому воно так як є. Раніше в мене була виділена окрема кімната для роботи, в ній не було ремонту а лише поштукатурені стіни. Причина тому банальна - буквально за декілька ритуалів (я вже мовчу якщо це багатоденна євокація) - всі стіни робляться чорні від кіптяви свічок та осілого кадильного диму. Якщо піднімете погляд вверх знаходячись в діючій церкві то зрозумієте що мається на увазі. В відносно маленькому приміщенні це стається моментально. Отже коли по ряду причин користування тею кімнатою стало неможливим я задумався про побудову ораторія під відкритим небом. не тільки по причині кіптяви, але і по причині відкритості простору, де взаємодія з силами виходить на зовсім інший рівень. Ще минулого року, по повні в водолії я почав створювати вхід до священного круга:
Дві колонни храму, Єахін і Боаз, стовп строгості і милосердя, шлях вверх і шлях вниз, тепло і холод, висхідний і низхідний потік, сонце і сатурн.
благо що гравій я насипав ще роки 3 тому і тепер все було готово до основного завдання. Привезши камінь, металеву сітку, цемент та пісок я розчистив місце і робота почалась. Так само по повні в водолії як і минулого сезону.
Поскільки розчину треба було багато (все-таки 20 квадратів площі) а мішав я то все ручним міксером в тачці - швидкість роботи була мінімальна, жара теж не сприяла швидкості роботи так і поточні справи теж ніхто не відміняв, тому процесс розтягнувся на близько 2 місяці.
Звичайно хтось може сказати що це взагалі не так робиться і тд, і напевно буде правий. Але я мав зробити це сам, і я зробив так як зміг, працюючи над цим проєктом я завжди відчував незриму присутність тих сил, заради спілкування з якими все це і будується, вони додавали мені сил, вони підсказували в процессі і резулультат - він наш спільний, що ще більше піднімає його цінність для мене. Ось що вийшло в кінці;
Зараз я веду процесс освячення храму, звикаю до нових способів взаємодії, змінилась і "глибина" контакту і сама його суть.
Звичайно що це далеко не кінечний варіант, практика це завжди живий процесс і зовнішні атрибути, такі як інструменти чи сам храм - змінюються разом з набутим досвідом.